хотіла розпочати свій електронний щоденник з якоїсь цікавої події.
і як раз сьогодні- святкуємо День кримськотатарського національного прапора.
Зранку стартував автопробіг- по містах Криму за маршрутом: Сімферополь-Бахчисарай-Севастополь-Ялта-Алушта-Сімферополь - проїхала колона авто з кримськотатарськими прапорами. а я була в одній із автівок...
запам'яталися кілька речей: неперевершені мальовничі краєвиди рідного півострова - проїхатися Кримом- одна насолода)
також -постійні запитання про те, що ми робимо: траплялося, інші автівки зупинялися біля нас і люди розпитували, іноді- підходили і цікавилися: а що це відбувається? деякі з них були, як відчувалося туристи, кримчани - у тому числі, що спочатку дивувало, самі кримські татари. (потім переповіла кримським татарам, які зібралися на святкування у Сімферополі і ті з жалем констатували, що, дійсно, росте або лишається певна кількість співвітчизників, які не знають або не шанують такі дати)
Крім того, відбулось те, на що я давно очікувала, тільки не знала, що це відбудеться саме сьогодні- поспілкувалася із пересічним прихильником Хізб-ут Тахріру у простій життєвій ситуації. Мені було цікаво, чи правда те, що про них говорять. які вони в простому житті, які у спілкуванні.
Ситуація полягала в наступному: на одній із зупинок учасники пробігу вирішили піти на оглядовий майданчик, але я, через певних своїх причин, вирішила не йти туди, а лишитися на зупинці, де були кафе і ларьки, щоб разом з тим і підзарядити нетбук. У нас у деяких установах сімферополя за підзарядку телефону, наприклад, можуть ще й гроші спитати, і тим, більше, у курортній зоні. Та я звернулася із таким проханням до дівчини в одній з торгових точок на зупинці.
"Так сідайте ось- підзарядіть", - несподівано каже вона мені і подає мені стілець. "Ми самі кримські татари, нам для СВОЇХ не шкода".
Мене не дивувало, що мене сприйняли за кримську татарку, бо я з ними приїхала, і таке вже часто трапляється)
підійшов чоловік, який тут також працює. побачив таку "делегацію", подумав собі, і взяв в когось з учасників прапор- встановити на зупинці. У розмові з іншими - він згадував іслам, Халіфат і таке інше... та одразу взявся лагодити якусь палицю,щоб встановити прапор. я підійшла до нього і прямо запитала, чи він з Хізб-ут-Тахріру. Чоловік відповів, що так. Ми трошки поговорили, я його сфотографувала- з прапором. Ми якось домовилися, що ще певно побачимося, і що він може на таку зустріч привести багато своїх однодумців, які розкажуть про свої погляди. але тут- за мною прийшли, бо треба було терміново від'їжджати, бо всі вже зібралися. Прихильник хізбу пригостив мене морозивом. і закликав прийняти іслам...
увечері я повернулася до Сімферополя і пішла до парку, де святкують День прапора. побачила багато знайомих облич, добре поспілкувалася, взяла собі прапорці, що безкоштовно роздавали гостям заходу, трошки подивилася на гарний концерт...
вже скоро святкування закінчиться, але цікаві миті, що я сьогодні пережила, залишаться...
(це фото прихильника Хізб-ут-Тахрір, який встановив кримськотатарський прапор)
і як раз сьогодні- святкуємо День кримськотатарського національного прапора.
Зранку стартував автопробіг- по містах Криму за маршрутом: Сімферополь-Бахчисарай-Севастополь-Ялта-Алушта-Сімферополь - проїхала колона авто з кримськотатарськими прапорами. а я була в одній із автівок...
запам'яталися кілька речей: неперевершені мальовничі краєвиди рідного півострова - проїхатися Кримом- одна насолода)
також -постійні запитання про те, що ми робимо: траплялося, інші автівки зупинялися біля нас і люди розпитували, іноді- підходили і цікавилися: а що це відбувається? деякі з них були, як відчувалося туристи, кримчани - у тому числі, що спочатку дивувало, самі кримські татари. (потім переповіла кримським татарам, які зібралися на святкування у Сімферополі і ті з жалем констатували, що, дійсно, росте або лишається певна кількість співвітчизників, які не знають або не шанують такі дати)
Крім того, відбулось те, на що я давно очікувала, тільки не знала, що це відбудеться саме сьогодні- поспілкувалася із пересічним прихильником Хізб-ут Тахріру у простій життєвій ситуації. Мені було цікаво, чи правда те, що про них говорять. які вони в простому житті, які у спілкуванні.
Ситуація полягала в наступному: на одній із зупинок учасники пробігу вирішили піти на оглядовий майданчик, але я, через певних своїх причин, вирішила не йти туди, а лишитися на зупинці, де були кафе і ларьки, щоб разом з тим і підзарядити нетбук. У нас у деяких установах сімферополя за підзарядку телефону, наприклад, можуть ще й гроші спитати, і тим, більше, у курортній зоні. Та я звернулася із таким проханням до дівчини в одній з торгових точок на зупинці.
"Так сідайте ось- підзарядіть", - несподівано каже вона мені і подає мені стілець. "Ми самі кримські татари, нам для СВОЇХ не шкода".
Мене не дивувало, що мене сприйняли за кримську татарку, бо я з ними приїхала, і таке вже часто трапляється)
підійшов чоловік, який тут також працює. побачив таку "делегацію", подумав собі, і взяв в когось з учасників прапор- встановити на зупинці. У розмові з іншими - він згадував іслам, Халіфат і таке інше... та одразу взявся лагодити якусь палицю,щоб встановити прапор. я підійшла до нього і прямо запитала, чи він з Хізб-ут-Тахріру. Чоловік відповів, що так. Ми трошки поговорили, я його сфотографувала- з прапором. Ми якось домовилися, що ще певно побачимося, і що він може на таку зустріч привести багато своїх однодумців, які розкажуть про свої погляди. але тут- за мною прийшли, бо треба було терміново від'їжджати, бо всі вже зібралися. Прихильник хізбу пригостив мене морозивом. і закликав прийняти іслам...
увечері я повернулася до Сімферополя і пішла до парку, де святкують День прапора. побачила багато знайомих облич, добре поспілкувалася, взяла собі прапорці, що безкоштовно роздавали гостям заходу, трошки подивилася на гарний концерт...
вже скоро святкування закінчиться, але цікаві миті, що я сьогодні пережила, залишаться...
(це фото прихильника Хізб-ут-Тахрір, який встановив кримськотатарський прапор)
Немає коментарів:
Дописати коментар