понеділок, 24 березня 2014 р.

Без надії таки сподіватись

зараз, як ніколи, слова Лесі Українки ніби про мій стан. саме цими словами його можна висловити. хай там що. і хай вже чуються образи- усе, забудь, не згадуй і живи далі. але я знаю. що має залишатися хоч би одна людина, яка буде продовжувати вірити і сподіватися попри все. Contra spem spero!

четвер, 20 березня 2014 р.

я оплакувала в собі убитого героя. бо Крим здали без пострілів і звитяжних боїв. у Києві, який мав би одразу реагувати на те, що тут коїться, під час окупації якось непристойно трусливо відмовчувався. здали Крим, а ми не чинили тому опір.

понеділок, 17 березня 2014 р.

федерализация

а я все думала, какая же политическая сила поднимет вопрос о федерализации, потому что Украину в такой ситуации могут заставить на это пойти. оказалась сила извне, хотя, быть может, найдет и в украинском политикуме своих симпатиков, может нашла- но скрытых.
почему?
видимо, это тоже часть сценария, так как по международному праву возможно самоопределение федеративных субъектов, а не рядовых областей страны.
то есть, если через годик ряд восточных субъектов федерации захотят отделится от страны, это может быть признаным международным сообществом

неділю, 16 березня 2014 р.

"референдум" пройшов. Крим залишився у складі України

Сімферополь, 16 березня
напередодні по всьому Криму проходили акції проти цього фарсу-референдуму та за цілісність України,

сьогодні творилося якесь незрозуміле дійство - проросійські налаштовані кримчани за недійсним розпорядженням самопроголошеної влади ішли на несправжні дільниці, щоб поставити галочки у папірцях- що гучно називалися бюлетенями. несправжніми, як певно вже зрозуміли. щоб потім несправжні, ніхто не знає як створені комісії, підводили завідомо окреслені результати цього цирку.

тим часом, як ми всі оточені орками-військами, бойовики захопили наші стратегічні об’єкти, тривають напади на журналістів, зникнення людей. а по місту тим часом розгулюють натовпи - незрозумілих частині населення молодиків напідпитку, з криками- росія, уже з повним переконанням, що уже живуть там,

певно тут москва реалізовувала давно прописаний сценарій. (особливо це відчувалося у посиленні радикалізації як додатку до мирного патріотичного руху за євроінтеграцію, для створення преценденту, спалаху насильства, що стало потім картинкою для виправдання своєї подальшої агресії. але все це робилося, можливо, не тільки з геополітичних мотивів, бо іноді замислюєшся, скільки ж  мільярдів хтось уривав та ще урве, поки Україна страждала, плакала, а весь Крим потім стояв у чергах, і бився в паніці, і зараз...)

зараз усі чекають на результати цього - невизнаного світом та Україною, нелегітимного дійства- псевдореферендуму.

але чого чекати? сценаріїв подальшого розвитку подій всього три: Крим у складі України з більшими повноваженнями, Крим незалежний та Крим... на підході до Росії

----хоча я живу далеко від центру міста, але чую, як сигналять там машини, як ведучій зі сцени кричить- "російська федерація"--- відмовляюся прислухатися до цього гуркіту, але нічого не вдієш, вже кілька раз програвали - "вставай страна народная",---- оце окупація- у всій жахливості й безвиході становища.



якщо стосовно Криму зараз можна якось вирішити, питання севастополю лишається вікритим, і спливає питання федералізації сходу країни- яке вже пропонують і хочуть змусити Україну піти на це, щоб потім- у потрібний час можна було вже по справжньому від’єднатися, а міжнародна спільнота не матиме причин не визнавати, бо федеративні суб’єкти, здається мають на це право.
тобто їм треба ще час, щоб довести свої брудні задуми до кінця.

але у будь-якому разі, здається, щоб не оголосили зараз там зі сцени і протранслювали по зомбо-ящику, їм буде все рівно. все рівно будуть радіти і думати, що йдуть до росії. пропаганда на російських каналах така, що населення проковтне будь-яку інформацію  будь чим приправлену.

 та у будь-якому разі Крим (не будемо зараз говорити про севастополь, бо це окрема тема) залишається у складі України. бо такими засобами, що зараз вони чинять, територіальний устрій суверенної країни у сучасному світі не змінюється. хочу особисто від себе проголосити, що для мене питання зміни статусу Криму не виникало. особисто я не визнаватиму інший статус Криму, ніж зараз, і Вам щиро раджу. не піддаватися на ті всі провокації, що зараз відбуваються, ми продовжуємо жити в Україні. і це визнаний світом факт. і крім росії у нас ще є й інші гаранти суверенітету та територіальної цілісності України

середу, 12 березня 2014 р.

Джемілєв поспілкувався з Путіним

Лідер кримськотатарського народу, народний депутат України Мустафа Джемілєв і президент Росії Володимир Путін провели 30-хвилинну телефонну розмову щодо ситуації в Криму та в Україні у цілому.

пʼятницю, 7 березня 2014 р.

четвер, 6 березня 2014 р.

Погляд з окупованого Криму

Так, я живу в окупованому Криму, впритул дивилася на російських бойовиків, і на собі відчуваю те, що відбувається, але їхати нікуди не збираюся. бо це мій дім. Крим- це Україна. На мою особисту думку, якби Україна була би членом НАТО, то Росія не вела би себе так зухвало та агресивно, тож ці всі події дають нам зрозуміти, що треба активізувати інтеграцію до євроатлантичної спільноти, Україна має бути у НАТО - від цього, і тепер це зрозуміло усім, залежить наша безпека.

У Криму масово порушують права журналістів

Інститут масової інформації слідкує за дотриманням прав журналістів у Криму. За останні кілька днів ІМІ зафіксував 20 таких випадків, серед яких перешкоджання журналістській діяльності, DDoS-атаки на місцеві сайти, залякування операторів місцевих телеканалів з боку озброєних чоловіків у масках. Також місцевим журналістам перешкоджали оперативно передавати інформацію про ситуацію на півострові, на медійників нападали, били, відбирали техніку.